Закон Украины «О внесении изменений в Закон Украины «О государственной регистрации вещных прав на недвижимое имущество и их обременений», а также постановление КМУ № 553 от 23 августа 2016 «О внесении изменений и признании утратившими силу некоторых постановлений Кабинета Министров Украины» внесли изменения в сферу регистрации вещных прав.
Законом Украины «О внесении изменений в Закон Украины «О государственной регистрации вещных прав на недвижимое имущество и их обременений» был расширен круг субъектов, имеющих полномочия в сфере государственной регистрации вещных прав на недвижимое имущество и их обременений. Кроме того, теперь зарегистрировать право собственности, например в новостройке, может, в частности, нотариус.
Аккредитованным субъектом теперь может быть юридическое лицо публичного права, например, коммунальные и государственные предприятия, такие как БТИ, которые уже сейчас оформляют необходимую аккредитацию.
Также, предусмотрена деятельность так называемых «фронт офисов», полномочия которых будут возводиться исключительно к приему и выдаче готовых документов.
Законом предусмотрено, что аккредитованные субъекты могут осуществлять полномочия в полном объеме или только в части обеспечения принятия и выдачи документов в сфере государственной регистрации прав на недвижимое имущество и их обременений на основании договора с субъектом государственной регистрации вещных прав и/или нотариусом. Таким образом, каждый можете самостоятельно выбирать, как собственно оформить государственную регистрацию вещных прав на недвижимое имущество: обратившись, например, к одним из аккредитованных субъектов, осуществляющих государственную регистрацию вещных прав или к нотариусу.
Указанное должно привести к некоторым позитивным изменениям, в частности, исчезновение очередей и ускорение проведения государственной регистрации.
В то же время, существует и другая сторона медали, вероятно, будут иметь место злоупотребления со стороны нечистых на руку нотариусов, среди которых и раньше случались такие, что пренебрегали законом с целью заработка.
Также произошли некоторые положительные сдвиги в части обжалований действий или бездействия в сфере государственной регистрации вещных прав.
До принятия выше упомянутого Закона, существовал только единственный действенный способ обжалования в сфере государственной регистрации вещных прав, а именно, в судебном порядке.
Сейчас с принятием Закона, наряду с судебным обжалованием, появилась альтернатива - возможность обращаться в Министерство юстиции Украины и его территориальных органов с соответствующими жалобами. Насколько действенным будет такое нововведение можно только догадываться.
Нововведением является то, что при регистрации вещных прав на недвижимое имущество отныне не нужно подавать документы, находящиеся во владении государственных органов. Сведения о документе, в соответствии с требованиями законодательства свидетельствует принятие в эксплуатацию законченного строительством объекта, государственный регистратор будет получать в режиме реального времени непосредственно из Единого реестра документов, дающих право на выполнение подготовительных и строительных работ и свидетельствуют принятия в эксплуатацию законченных строительством объектов, сведений о возвращении на доработку, отказ в выдаче, отмена и аннулирования указанных документов.
В общем, принятые нормативно-правовые акты содержат ряд нововведений, направленных на упрощение проведения государственной регистрации вещных прав на недвижимое имущество. Насколько действенными они будут в наших реалиях и не приведет ли это к появлению новых коррупционных и рейдерских схем, покажет только время.

Судова палата у цивільних справах ВСУ розглянула справу за позовом про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим будинком, усунення перешкод у здійсненні права власності та зобов’язання вчинити дію (№ 6-3095цс15).
Зокрема, позивачка звернулася до суду, посилаючись на те, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом є власницею 3/4 частин жилого будинку, де зареєстровані відповідачі, які не є власниками вказаного будинку і з якими склалися неприязнені стосунки, що перешкоджає їй у користуванні власністю.
При розгляді справи Верховний Суд зазначив, що право власності особи набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів (ст. 328 ЦК України).
Відповідно до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, для прийняття якої встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину.
Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухому майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним її на праві власності майном.
Таким чином, відповідач, який вчасно звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття обов’язкової частки у спадщині, є співвласником 1/4 частини будинку, має право володіти й користуватися цією частиною, проте через відсутність реєстрації такого права обмежений у праві розпорядження належним йому майном. Власником інших 3/4 частин цього будинку є позивачка.
Правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування і розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток співвласники при здійсненні зазначених повноважень мають рівні права.
За правилами частини четвертої статті 109 ЖК УРСР ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Отже, члени сім’ї спадкоємця, який отримав свідоцтво на спадщину, але не здійснив реєстрації свого права власності в установленому законодавством порядку, мають нарівні з власником право користування жилим приміщенням, що належить спадкоємцю як спадщина, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Відповідно до Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 (зі змінами), субсидія призначається одному з членів домогосподарства, на якого відкрито особовий рахунок за місцем реєстрації та розраховується виходячи з кількості зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб, яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги.

Кількість зазначених осіб та їх соціальний статус визначається на початок місяця, в якому надійшло звернення за призначенням субсидії.

У разі коли обсяг споживання води, газу, електроенергії вимірюється індивідуальними засобами обліку, субсидія розраховується виходячи з кількості зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб, які фактично в ньому проживають на підставі рішень комісій, створених при райвиконкомах і райдержадміністраціях, та актів обстеження матеріально-побутових умов сім'ї.

Під час прийняття рішень у таких випадках враховується наявність документів, що підтверджують тимчасову відсутність осіб з числа зареєстрованих, зокрема, довідок, що підтверджують місце перебування особи в іншій адміністративно-територіальній одиниці у зв'язку з роботою, лікуванням, навчанням, довготривалим відрядженням, відбуванням покарання, довідок про оплату житлово-комунальних послуг в іншому житловому приміщенні.

За відсутності засобів обліку комунальних послуг субсидія розраховується виходячи з кількості зареєстрованих осіб, яким нараховується плата за житлово–комунальні послуги.

Директор Департаменту праці
та соціального захисту населення
Полтавської облдержадміністрації Л. В. Корнієнко

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 № 475 удосконалено спрощений порядок призначення та надання населенню житлових субсидій.

Крім того, вказаною постановою передбачено забезпечення доставки домогосподарствам бланків заяв про призначення житлової субсидії та декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії в період до 1 вересня та 1 листопада 2015 року для звернення за призначенням субсидії на опалювальний період.

Увага! Якщо Ви вже подали до Департаменту праці та соціального захисту населення документи для призначення субсидії, то отримані бланки заповнювати та надавати їх додатково непотрібно!

Надаємо роз’яснення з деяких актуальних питань, які порушуються громадянами щодо порядку надання житлових субсидій.

1. Які документи та куди необхідно подати, щоб отримати субсидію?

Для призначення субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає до управління праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації (орендарі — за місцем проживання):

• заяву про призначення житлової субсидії;
• декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії. Вищевказаною постановою спрощено форму декларації. Відтепер в декларації не зазначається сума доходу без урахування податку з доходів фізичних осіб, вказуються лише вид отримуваного доходу і джерело з якого отримані кошти;
• договір найму (оренди) житла — для осіб, які винаймають житло;
• довідки про доходи — у разі декларування доходів за три місяці, а також у разі зазначення у декларації інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у ДФС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом управління праці та соціального захисту населення.

У сільській місцевості приймання заяв з необхідними документами для призначення субсидій та передачу їх управлінню праці та соціального захисту населення здійснюють уповноважені особи, сільських (селищних) рад.

Вказані документи також можуть бути надіслані поштою управлінню праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації заявника.

2. Просимо повідомити чи визначено порядок врахування доходів для осіб, які обрали спрощену систему оподаткування та є платникам єдиного податку?

Для платників єдиного податку І групи встановлено мінімальний дохід, що враховується при обчисленні субсидії, у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1218 грн.). Для ІІ і ІІІ груп мінімальний дохід встановлено в розмірі відповідно двох і трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб (2436 грн. та 3654 грн., відповідно).

3. Чи всі види доходу враховуються при призначенні субсидії?

Для призначення субсидії сукупний дохід обчислюється виходячи з нарахованих особам доходів без урахування податку з доходів фізичних осіб.

Не включаються до сукупного доходу сім’ї для призначення субсидії, допомога при народженні дитини, виплата якої здійснюється одноразово; частина допомоги при усиновленні дитини, виплата якої здійснюється одноразово; одноразова винагорода жінкам, яким присвоєно почесне звання України «Мати-Героїня»; сплачені особою аліменти; доходи від розміщення депозитів; грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції; допомога громадських та благодійних організацій, допомога на поховання, одноразова допомога, яка надається відповідно до законодавства або за рішеннями органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, організацій незалежно від форм власності.

4. На який термін призначається субсидія?

Субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначається на 12 місяців з місяця звернення за її призначенням і розраховується:

• на опалювальний сезон — з 01 жовтня року по 30 квітня;
• на неопалювальний сезон — з 01 травня по 30 вересня.

5. Чи необхідно повторно звертатися за призначенням субсидії на опалювальний період у разі якщо на даний час субсидію призначено у «нульовому» розмірі?

Ні, повторно звертатися непотрібно. Субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначається на 12 місяців з місяця звернення за її призначенням. На початку опалювального сезону управління праці та соціального захисту населення розрахують розмір субсидії без додаткового звернення. Протягом десяти днів після отримання необхідної інформації приймають рішення про призначення (непризначення) субсидії та письмово інформують про прийняте рішення громадян.

Директор Департаменту праці
та соціального захисту населення
Полтавської ОДА Л. В. Корнієнко

 11 мая 2016 года судебные палаты по гражданским и хозяйственным делам Верховного Суда Украины рассмотрели дело по иску прокурора в интересах государства о признании недействительным и отмене распоряжения Теофипольской районной государственной администрации Хмельницкой области, признании недействительным договора аренды земли (№ 6-824цс16).
   А именно: прокурор просил признать недействительным договор аренды земли, которым было передано в аренду земельный участок сроком на 49 лет для ведения фермерского хозяйства. Основанием иска было то, что нарушаются интересы государства, поскольку из-за непроведения нормативной денежной оценки земли, которая передавалась в аренду, существенно занижается арендная плата за использование земли, что приводит к непоступлению средств в бюджет.
   Принимая решение об отказе в иске, суд первой инстанции, с выводом которого согласились суды апелляционной и кассационной инстанций, исходил из того, что за пользование спорным земельным участком уплачено в размере, предусмотренном действующим в настоящее время статьей 288 НК Украины, что исключает недополучения бюджетом средств за пользование землей, на что обращал внимание прокурор в своем исковом заявлении; в порядке гражданского судопроизводства подлежит защите именно нарушенное право, а прокурором доказано как нарушаются права государства через расчета сторонами договора нормативной денежной оценки земли другим методом, суд пришел к выводу, что требования заявленного иска служат лишь формальным поводом для прекращения договорных отношений.
   Однако Верховный Суд отменил решения предыдущих судебных инстанций и признал договор аренды земли недействительным.
Руководствуясь частью первой статьи 203, частью первой статьи 215 ГК Украины основанием недействительности сделки является несоблюдение в момент совершения сделки стороной (сторонами) требований, установленных частями 1-3, 5 и 6 статьи 203 настоящего Кодекса, и, в частности, когда содержание сделки противоречит ГК Украины, другим актам гражданского законодательства.
   Согласно части первой статьи 632 ГК Украины цена в договоре устанавливается по договоренности сторон. В случаях, определенных законом, применяются цены (тарифы, ставки и т.п.), устанавливаемые или регулируемые уполномоченными органами государственной власти или органами местного самоуправления.
    Согласно части первой статьи 15 Закона Украины «Об аренде земли» одним из существенных условий договора аренды земли является арендная плата с указанием ее размера, индексации, форм платежа, сроков, порядка ее внесения и пересмотра и ответственности за ее неуплату. Отсутствие в договоре аренды земли одного из существенных условий, предусмотренных этой статьей, а также нарушение требований статей 4-6, 11, 17, 19 настоящего Закона является основанием для отказа в государственной регистрации договора аренды, а также для признания договора недействительным в соответствии с законом.
    Дефиниция арендной платы прописана в статье 21 Закона Украины «Об аренде земли», а именно: арендная плата - это платеж, который арендатор вносит арендодателю за пользование земельным участком. Годовая арендная плата за земельные участки, находящиеся в государственной или коммунальной собственности, не может быть меньше размера земельного налога, который устанавливается Законом Украины «Об оплате за землю», и превышать 10% их нормативной денежной оценки.
Согласно статьи 289 НК Украины и частью первой статьи 13 Закона Украины «Об оценке земель» предусмотрено, что для определения размера арендной платы для земель государственной и коммунальной собственности обязательно проводится и используется нормативная денежная оценка земельных участков, которая представляет собой капитализированный рентный доход (доход, который можно получить из земли как фактора производства в зависимости от качества и местоположения земельного участка), определенный по установленным и утвержденным нормативам (статья 1 Закона Украины «Об оценке земель»).
      Служители Фемиды сделали вывод, что обязанность по уплате арендной платы является нормативно урегулированным и не может определяться или изменяться и прекращаться сторонами договора по собственному волеизъявлению, а также соблюдение надлежащего экономического регулирования земельных правоотношений, обеспечение поступлений платежей по арендной плате в местные бюджеты в законодательно определенных пределах путем их верного правового регулирования непосредственно относится к интересам государства, ошибочно считать факт непроведения нормативной денежной оценки в порядке, установленном законодательством, чисто формальной основанием для признания спорного договора недействительным.

       Конституция Украины в очередной раз пережила изменения. Причиной тому послужило принятие нового Закона о судоустройстве и статусе судей, который меняет статус судей, порядок их назначения, ответственность, сводит судейский иммунитет к функциональному, устанавливает монополию адвокатуры на представительство в судах, вводит институт конституционной жалобы, урезает функции прокуратуры, а также предусматривает создание Высшего антикоррупционного суда и Высшего суда по вопросам интеллектуальной собственности.
   Высшим судом в системе судоустройства является Верховный Суд. Трехуровневую систему судоустройства составляют местные, апелляционные суды и Верховный Суд. Для рассмотрения отдельных категорий дел, в соответствии с настоящим Законом, в системе судоустройства действуют высшие специализированные суды. В частности, высшими специализированными судами являются:
1) Высший суд по вопросам интеллектуальной собственности;
2) Высший антикоррупционный суд.
Верховный Суд состоит из:
1) Большой Палаты Верховного Суда;
2) Кассационного административного суда;
3) Кассационного хозяйственного суда;
4) Кассационного уголовного суда;
5) Кассационного гражданского суда.
Служители Фемиды
    На должность судьи может быть назначен гражданин Украины не моложе тридцати и не старше 65 лет, имеющий высшее юридическое образование и стаж профессиональной деятельности в сфере права не менее 5 лет, компетентен и владеющий государственным языком.
    Должностной оклад судьи также изменится. Законом предусмотрены переходные этапы в следующих размерах:
1) с 1 января 2017:
а) для судьи местного суда - 15 минимальных заработных плат;
б) для судьи апелляционного суда и высшего специализированного суда - 25 минимальных заработных плат;
в) для судьи Верховного Суда - 75 минимальных заработных плат;
2) с 1 января 2018 года:
а) для судьи местного суда - 20 минимальных заработных плат;
б) для судьи апелляционного суда и высшего специализированного суда - 30 минимальных заработных плат;
3) с 1 января 2019:
а) для судьи местного суда - 25 минимальных заработных плат;
б) для судьи апелляционного суда и высшего специализированного суда - 40 минимальных заработных плат;
4) с 1 января 2020:
а) для судьи местного суда - 30 минимальных заработных плат;
б) для судьи апелляционного суда и высшего специализированного суда - 50 минимальных заработных плат.
Судья является неприкосновенным. Без согласия Высшего совета правосудия судья не может быть задержан или содержаться под стражей или арестом до вынесения обвинительного приговора суда, за исключением задержания судьи во время или сразу же после совершения тяжкого или особо тяжкого преступления.
Также новшества в законодательстве предусматривают и кардинальные изменения в деятельности адвокатуры. Согласно принятому закону, теперь, исключительно адвокат осуществлять представительство другого лица в суде.
Закон предусматривает исключения из этого правила только по трудовым спорам, спорам о защите социальных прав, в отношении выборов и референдумов, малозначительных споров, а также в связи с представительством малолетних или несовершеннолетних лиц и лиц, признанных судом недееспособными или дееспособность которых ограничена.
Это нововведение вступает в силу поэтапно, и впереди фактически три года постепенного внедрения реформы, таким образом Закон дает достаточно времени практикующим юристам на то, чтобы стать адвокатом.
• с 2017 года исключительно адвокаты будут представителями в Верховном суде,
• с 2018 – в специализированных и апелляционных судах,
• с 2019 практика распространится на суды первой инстанции,
• с 2020 года – будут обращаться к адвокатам для участия в судебных спорах и государственные органы.
   До принятия этого законопроекта, представлять интересы граждан и юридических лиц в гражданских и хозяйственных делах могли любые лица по доверенности. Это могли быть адвокаты, имеющие специальное свидетельство о занятие адвокатской деятельностью, или юристы, имеющие высшее юридическое образование, или любые лица - родственники, знакомые и т.д.
     С принятием законопроекта, гражданин, привлеченный к судебному процессу и который не сможет лично ходить в судебные заседания, будет вынужден нанять адвоката.
Вот такая справедливость творится в нашем законодательстве – чтобы стать Генеральным прокурором, можно даже базовых юридических знаний не получать, а вот чтобы в суде представлять интересы по простейшему делу необходимо не просто юридическое образование, а и «корочка» адвоката.

17 травня 2016 року Верховна рада України на пленарному засіданні прийняла в цілому Закон «Про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».
Метою прийняття вищезгаданого Закону є саме забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність в зоні АТО. Органи місцевого самоврядування та підприємства Донецької і Луганської області на підконтрольній Україні території «зіткнулись із неможливістю нормально проводити свою діяльність через дію положень Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».
Річ у тім, що на цій території заборонено зміну керівництва юридичної особи та складу її засновників. Тому завдяки змінам до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», юридичним особам дозволять змінювати "керівництво юридичної особи та складу її засновників на період проведення антитерористичної операції, місцезнаходженням якої є відповідна територія з виокремленням тих територій де відбулися місцеві вибори у відповідності до Закону України «Про місцеві вибори" від 14 липня 2015 року № 595-VIII».
Також в законі зі змінами пропонується «залишити звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, а також оренди комунального і державного майна суб’єктів господарювання (фізичні особи — підприємці та юридичні особи), які функціонують на території проведення АТО» (що не контролюється українською державою).
Так як кордони проведення антитерористичних операцій та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення змінюються дуже часто, Кабміном затверджується перелік (Розпорядження Кабміну від 7 листопада 2014 р. № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення») населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (для визначення суб'єктів, які мають право скористуватись правом звільнення від сплат за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, а також оренди комунального і державного майна).
Якщо ФОП (фізична особа-підприємець) або юридична особа здійснюють господарську діяльність на територіях, які не зазначені у переліку затвердженому Кабміном, наприклад місто Маріуполь, то права звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, а також оренди комунального і державного майна у таких суб’єктів господарювання немає.
Автори Закону «Про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», вважають, що такі зміни дозволять нормально виконувати функції органів місцевого самоврядування, а також за рахунок сплати відповідних податків – наповнити фінансово місцеві бюджети в населених пунктах Донецької та Луганської області на територіях підконтрольних українській владі.