Статтею 59 Конституції України кожному гарантовано право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом ця допомога надається безоплатно.

Верховною Радою України 2 червня 2011 року прийнято Закон України «Про безоплатну правову допомогу», який набрав чинності 9 липня 2011 року.

Новоприйнятий Закон розкриває зміст права на правову допомогу, порядок його реалізації, визначає поняття безоплатної правової допомоги, підстави та порядок її надання.

Запровадження інституту безоплатної правової допомоги у відповідності до стандартів Ради Європи та практики Європейського Суду з прав людини ПАРЄ розцінює як важливий інструмент покращення доступу до правосуддя.

Під правовими послугами Закон розуміє надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; здійснення представництва інтересів особи в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; забезпечення захисту особи від обвинувачення; надання особі допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

При реалізації права на безоплатну правову допомогу не допускається застосовування привілеїв чи обмежень до осіб за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (ст.4 Закону).

Правова допомога - надання правових послуг, спрямованих на забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, захисту цих прав і свобод, їх відновлення у разі порушення.

Безоплатна первинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Право на безоплатну первинну правову допомогу мають громадяни України, іноземці, особи без громадянства, у тому числі біженці, тобто особи, які перебувають під юрисдикцією України.

Безоплатна первинна правова допомога включає такі види правових послуг:

• надання правової інформації;
• надання консультацій і роз'яснень з правових питань;
• складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру);
• надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

Правова інформація – будь-які відомості про право, його систему, джерела, реалізацію, юридичні факти, правовідносини, правопорядок, правопорушення і боротьбу з ними та їх профілактику тощо.

Консультація, роз'яснення з правових питань – інформаційні матеріали, які надаються для забезпечення розуміння громадянами певного питання, порада спеціаліста.

Безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя. Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги утворюються Міністерством юстиції України при головних управліннях юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі з урахуванням потреб відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Медіація – це метод вирішення спорів із залученням посередника (третьої нейтральної, неупередженої, не зацікавленої в даному конфлікті сторони) - медіатора, який допомагає сторонам знайти шляхи вирішення спору, при цьому сторони повністю контролюють процес прийняття рішення щодо врегулювання спору та умови його вирішення.

Процесуальні документи – позовні заяви, скарги, подання та інші передбачені законом документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду.